Людина з цим когнітивним фільтром упевнена, що знає, як розгортатимуться події, зазвичай у негативному ключі.
Subscribe to follow campaign updates!
Щодня наш мозок отримує величезну кількість інформації. Щоб опрацювати ці дані, ми використовуємо своєрідні «фільтри» — когнітивні механізми, які допомагають нам оцінювати ситуації, ухвалювати рішення і розуміти навколишній світ. Проте іноді ці фільтри працюють некоректно, спотворюючи сприйняття реальності й призводячи до негативних емоцій або помилкових висновків. У психології такі механізми називають когнітивними фільтрами, або когнітивними викривленнями. Давайте розберемося, що це таке, які вони бувають і як впливають на наше мислення.
Когнітивні фільтри — це автоматичні мисленнєві процеси, які спрощують обробку інформації, але часто викривляють її. Вони виникають унаслідок наших попередніх досвідів, переконань, установок або емоційного стану. Наприклад, якщо людина переживає стрес, вона може сприймати нейтральні події як негативні, оскільки її когнітивні фільтри «забарвлюють» інформацію відповідно до її настрою.
Ці фільтри формуються з дитинства і є частиною нашої адаптації до світу. Хоча іноді вони допомагають нам діяти швидше або уникати небезпеки, у багатьох випадках когнітивні фільтри можуть призводити до неправильних висновків або викликати психологічний дискомфорт. Наприклад, коли людина схильна бачити лише негативні аспекти ситуації, це може стати причиною тривожності або депресії.
Когнітивні фільтри бувають різних видів, і кожен із них впливає на наше мислення по-своєму. Нижче ми розглянемо найпоширеніші з них.
Цей когнітивний фільтр змушує нас мислити категоріями крайнощів: «усе добре» або «усе погано», «я успішний» або «я невдаха». Людина не бачить проміжних варіантів, що ускладнює адекватну оцінку ситуацій.
Приклад:Студент отримав 8 балів із 10 за тест і вирішив, що провалив завдання, адже не досяг ідеалу. Він не врахував, що 8 балів — це високий результат, і зосередився лише на тому, що це не 10.
При цьому фільтрі людина на основі однієї події робить широкі висновки про себе чи світ. Це викривлення формує негативні переконання, які важко змінити.
Приклад:Після однієї невдалої співбесіди людина може сказати собі: «Я завжди провалюю всі співбесіди» або «Мене ніколи не візьмуть на роботу». Такі думки не враховують, що одна ситуація не є репрезентативною для всіх.
Цей когнітивний фільтр змушує людину не помічати або знецінювати позитивні аспекти свого життя, акцентуючи увагу лише на негативному. Унаслідок цього людина може відчувати себе невдахою, навіть якщо має багато досягнень.
Приклад:Співробітник отримав похвалу за добре виконаний проєкт, але зосередився лише на одній дрібній помилці, яку зробив у процесі роботи. Він ігнорує позитивний зворотний зв’язок і зосереджується лише на своїх невдачах.
Це схильність очікувати найгіршого результату в будь-якій ситуації, навіть якщо немає об’єктивних причин для цього. Такий фільтр часто викликає тривожність.
Приклад:Людина, відчуваючи легкий біль у животі, одразу думає, що це може бути симптом серйозного захворювання, хоча причиною може бути звичайне переїдання.
Цей когнітивний фільтр змушує людину брати на себе відповідальність за події, які не залежать від неї, або вважати, що все, що відбувається, якось пов’язано з нею.
Приклад:Якщо колега на роботі виглядає сумним, людина може подумати: «Це я його засмутив», навіть якщо причина може бути зовсім іншою.
Цей фільтр проявляється у впевненості, що ви знаєте, що думають інші люди, навіть якщо вони цього не сказали. Часто це викривлення призводить до необґрунтованих висновків і конфліктів.
Приклад:Людина, помітивши, що друг довго не відповідає на повідомлення, може вирішити: «Він ображений на мене» або «Він більше не хоче зі мною спілкуватися», хоча причина може бути зовсім іншою, наприклад, зайнятість.
При цьому викривленні людина використовує негативні ярлики для опису себе чи інших, не враховуючи всіх фактів.
Приклад:Після помилки на роботі людина може сказати собі: «Я бездарний», ігноруючи всі свої попередні успіхи.
Людина з цим когнітивним фільтром упевнена, що знає, як розгортатимуться події, зазвичай у негативному ключі.
Приклад:Перед важливою зустріччю людина може подумати: «Я точно все зіпсую» і через це відчувати тривогу, яка заважає діяти впевнено.
Цей фільтр проявляється, коли людина сприймає свої емоції як факти. Наприклад, якщо їй здається, що все погано, вона вважає, що це дійсно так.
Приклад:Після сварки з другом людина відчуває себе покинутою й робить висновок: «Мене ніхто не любить», хоча це лише емоційна реакція на конфлікт.
Цей фільтр змушує людину думати, що всі інші оцінюють її так само критично, як вона сама.
Приклад:Під час виступу перед аудиторією людина може думати: «Усі бачать, як я нервую», хоча насправді ніхто цього не помічає.
Когнітивні фільтри впливають на нашу здатність об’єктивно оцінювати реальність. Вони часто стають джерелом стресу, тривоги й низької самооцінки. Наприклад, людина, яка постійно застосовує фільтр «катастрофізації», буде жити у страху перед майбутнім, уникаючи важливих рішень і можливостей. А той, хто ігнорує позитивне, може почуватися нещасливим, навіть маючи багато досягнень.
Такі фільтри також впливають на наші стосунки. Якщо людина постійно «читає думки» або персоналізує дії інших, це може призводити до конфліктів, образ і недовіри.
1. Усвідомлення фільтрів. Перший крок — розпізнати свої когнітивні викривлення. Зверніть увагу на свої думки й спробуйте визначити, чи не спотворюють вони реальність. 2. Ставте під сумнів свої думки. Запитайте себе: «Чи є докази, які підтверджують або спростовують цю думку?», «Чи можу я поглянути на ситуацію з іншого боку?». 3. Практика рефреймінгу. Замість того щоб думати: «Я провалив завдання», можна сказати собі: «Це був цінний досвід, з якого я можу зробити висновки». 4. Робота з психологом. Фахівець допоможе вам виявити ваші когнітивні фільтри, навчить працювати з ними та розвивати навички більш об’єктивного мислення. 5. Практика усвідомленості. Техніки майндфулнес допомагають розпізнавати автоматичні думки й не піддаватися їхньому впливу.
Когнітивні фільтри — це невід’ємна частина нашого мислення, яка впливає на те, як ми сприймаємо себе, інших людей і світ навколо. Хоча вони можуть бути корисними у певних ситуаціях, у багатьох випадках вони спотворюють реальність і стають причиною негативних емоцій. Розуміння й робота з когнітивними фільтрами допомагають не тільки зменшити психологічний дискомфорт, а й зробити життя більш гармонійним і збалансованим.
Робота з психологом є дієвим інструментом у подоланні впливу когнітивних фільтрів. Психолог допоможе виявити, які саме викривлення заважають вам сприймати реальність об’єктивно, і навчить способів їх корекції. У сучасному світі формат “психолог онлайн” стає все більш доступним і зручним, дозволяючи отримати якісну підтримку незалежно від вашого місця перебування. Онлайн-консультації забезпечують безпечний простір для роботи над собою, особливо для тих, хто з певних причин не може або не хоче відвідувати очні сесії. Завдяки співпраці з психологом ви зможете освоїти техніки рефреймінгу, розвинути усвідомленість і навички позитивного мислення, що допоможе вам знизити вплив когнітивних фільтрів і повернути гармонію у свої думки та почуття.
Sign in with your Facebook account or email.